Ольга Голубовська, лікар-інфекціоніст, професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України
Сучасна б’юті-індустрія привчила нас до думки, що уколи краси — це щось буденне, просте і швидке, на кшталт візиту на манікюр чи ранкової кави. Мільйони людей щодня роблять ін’єкції ботоксу, отримують чудовий результат і почуваються чудово. Проте мало хто замислюється, що за красивим гладким чолом стоїть один із найпідступніших і найсильніших токсинів у світі. І якщо в гонитві за молодістю знехтувати правилами безпеки, звичайний візит до косметолога може закінчитися на реанімаційному ліжку з діагнозом, про який ви найменше очікували почути. Поговоримо про ятрогенний ботулізм — хворобу, яка приходить туди, де бажання краси перемагає здоровий глузд.
Давайте розберемося, як це працює. Усі ці популярні "уколи краси" — це, за своєю суттю, той самий ботулотоксин, просто в мікроскопічних, мінімальних дозах. Потрапляючи в м'яз обличчя, він на певний час блокує нервові імпульси, м'яз розслабляється, і зморшки зникають. Тобто ефект омолодження досягається шляхом контрольованого, локального мікропаралічу.
У сертифікованих препаратах концентрація ботулотоксину чітко вивірена, а сам білок настільки очищений, що за умови правильного введення він діє виключно мысцево і не може викликати загального захворювання. Проте ризик з'являється тоді, коли порушується процедура введення, суттєво перевищується максимально допустима доза або ж використовуються контрафактні препарати.
Сьогодні сірий ринок косметичних засобів — це величезна проблема. На жаль, ін'єкційною косметологією зараз займається хто завгодно, часто люди навіть без вищої медичної освіти. Вони банально не розуміють анатомії обличчя, не знають небезпечних зон, де проходять судини та нерви, і не мають уявлення, як взагалі влаштований та працює людський організм. Контрафактні препарати часто транспортуються та зберігаються з грубими порушеннями температурного режиму. І як наслідок — пацієнт замість омолодження отримує класичний ятрогенний ботулізм.
За своїми проявами він майже нічим не відрізняється від "справжнього", харчового ботулізму. У суспільстві чомусь панує міф, що після уколів краси хвороба протікає легко. Справді, якщо порівнювати з важким отруєнням зараженою рибою, більшість випадків ятрогенного ботулізму є легшими або середньої важкості. Проте існують вкрай тяжкі й навіть смертельні форми. Найнебезпечніше ж те, що встановити правильний діагноз у таких пацієнтів неймовірно складно. Лікар первинної ланки чи інфекціоніст може навіть не здогадатися про причину, якщо сама людина не згадає, і не скаже, що нещодавно відвідувала косметолога.
У моїй практиці був такий випадок: телефонує колега-інфекціоніст і каже: "Ольго Анатоліївно, я вже не знаю, що робити. У мене сидить дівчинка, яку місяць безрезультатно лікують неврологи та невропатологи. Їй уже зробили КТ та МРТ головного мозку — там усе чисто. А її хитає під час ходьби, вона слабка, координація порушена, і ніхто не може зрозуміти чому. Але я дивлюся на неї і бачу класичні симптоми: вона очі нормально відкрити не може".
У медицині ми називаємо це птозом — коли повіки напівспущені. Лікар-інфекціоніст мала досвід, тому запідозрила ботулізм, і ми госпіталізували пацієнтку. Але найцікавіше, що сама дівчина згадала що відвідувала ще місяць тому косметолога, коли почула нашу професійну дискусію біля її ліжка! До цього вона навіть не пов'язувала уколи в обличчя зі своїм жахливим самопочуттям.
І постає наступне критичне питання: як це лікувати? Офіційних міжнародних протоколів та рекомендацій саме для ятрогенного ботулізму, на жаль, немає. При нетяжкому перебігу нам іноді доводиться вести пацієнтів взагалі без введення специфічної антитоксичної сироватки. По-перше, через те, що втрачено надто багато часу (протиботулінічний імуноглобулін найефективніший у перші 72 години від початку хвороби, а пацієнти приходять через місяць). По-друге, через хронічний дефіцит цієї сироватки в країні. Що робити з людиною, яка системно страждає від токсину вже кілька тижнів, — часто стає складною медичною задачею.
Ятрогенний ботулізм — це вкрай неприємна і небезпечна річ. Я завжди наголошую: в інфекційній патології успіх залежить від синергії — проблему мають глибоко розуміти і лікарі, і самі люди. Саме тому санітарно-просвітницька робота, з якої колись любили підсміюватися, сьогодні є життєво важливою. Через інформаційний вакуум ми втрачаємо дорогоцінний час.
Люди повинні усвідомлювати ризики. Якщо після візиту до косметолога ви відчули незвичну, наростаючу м'язову слабкість — не списуйте це на стрес, перевтому чи наслідки чергового нічного обстрілу. Звісно, у кого зараз немає слабкості? Але якщо ви місяцями ходите по лікарнях, капаєтеся в денних стаціонарах, а покращення немає — обов'язково повідомте лікаря, які саме б'юті-процедури ви робили. Лікар має знати: яка це була клініка, чи має спеціаліст медичну освіту, який препарат вам вводили і чи сертифікований він.
Сьогодні в нашій країні немає належного державного контролю за б'юті-сферою, якого б нам усім хотілося. Тому ризик є абсолютно у кожного. Ми живемо в епоху, коли люди бездумно споживають Оземпік чи колють ботокс у підвалах, не цікавлячись походженням препарату та кваліфікацією майстра, абсолютно не замислюючись про віддалені наслідки для здоров'я. Пам'ятайте: організм людини прагне балансу та природності. Будь-яке грубе, непрофесійне та штучне втручання — це колосальний стрес, на який тіло рано чи пізно відповість серйозним збоєм. Будьте свідомими, обирайте лише ліцензовані клініки з дипломованими лікарями і бережіть своє життя.
