Оксана Губіна, CEO AML.point, радник з питань RegTech-проектів AI FINTECH
11 червня 2026 року під час презентації Fintech Catalog UA 2026 від Української асоціації фінтех та інноваційних компаній український фінтех-ринок знову отримав можливість подивитися на себе не лише через окремі продукти чи компанії, а як на повноцінну екосистему, що продовжує розвиватися навіть в умовах війни.
Для нашої команди окремим важливим моментом стало включення AML.point до каталогу. Але значно важливішим за сам факт присутності у Fintech Catalog UA 2026 є те, які тенденції сьогодні демонструє український ринок фінансових технологій.
Дані каталогу свідчать про високу стійкість сектору. В Україні працюють понад 300 фінтех-компаній, значна частина з них уже досягла операційної самоокупності, майже половина розширює присутність на міжнародних ринках, а більшість продовжує розвиватися за рахунок власних ресурсів. Водночас за цими цифрами стоїть не лише підприємницька адаптивність. Український фінтех розвивається у складному середовищі, де питання прозорості, управління ризиками та відповідності регуляторним вимогам уже не є другорядними.
Ще кілька років тому комплаєнс для багатьох компаній сприймався переважно як формальна вимога. Сьогодні ситуація змінилася. Посилення санкційного контролю, фінансового моніторингу, вимог до прозорості походження коштів і структури власності зробили комплаєнс одним із ключових елементів фінансової стійкості бізнесу.
На мою думку, в Україні поступово формується нова бізнес-культура. Фінансові компанії дедалі частіше сприймають комплаєнс не як зовнішній примус з боку регулятора, а як інструмент довіри, репутації та довгострокової конкурентоспроможності. Саме тому інвестиції в RegTech дедалі частіше розглядаються не як витрати, а як вкладення у майбутню стабільність компанії.
Особливо показово, що розвиток RegTech в Україні відбувається не лише завдяки великим інвестиційним раундам або зовнішньому фінансуванню. Значна частина таких рішень створюється самими учасниками ринку - компаніями, які щодня працюють із регуляторними вимогами, клієнтськими даними, ризик-профілями, санкційними списками та необхідністю швидко ухвалювати рішення.
RegTech поступово переходить із категорії допоміжних сервісів у категорію критичної бізнес-інфраструктури. Для банків, фінансових компаній, платіжних сервісів, кредитних установ та інших учасників ринку автоматизація KYC, AML і санкційного контролю вже не є питанням зручності. Це питання швидкості роботи, якості управління ризиками та здатності відповідати вимогам регулятора в режимі, максимально наближеному до реального часу.
Разом із цим зростає і складність завдань. Автоматизація фінансового моніторингу - це не лише встановлення програмного забезпечення. За цим стоять інтеграція різних інформаційних систем, якість даних, побудова надійних процесів обробки інформації, контроль змін, збереження історії рішень і постійний пошук балансу між зручністю для клієнта та виконанням регуляторних вимог.
Практика показує, що найбільшу цінність для бізнесу створюють не окремі інструменти, а цілісні екосистеми. У таких системах дані безперервно циркулюють між ключовими процесами компанії - продажами, клієнтським сервісом, ризик-менеджментом, фінансовим моніторингом, юридичною функцією та управлінською звітністю.
У цьому контексті все цікавішим стає зближення двох напрямів - ERP та RegTech. На перший погляд вони вирішують різні завдання. ERP відповідає за управління ресурсами та операційними процесами компанії, RegTech - за відповідність вимогам регулятора, фінансовий моніторинг і контроль ризиків. Але їхня архітектурна логіка дедалі більше збігається.
І ERP-системи, і сучасні RegTech-рішення потребують глибокої інтеграції в операційні процеси, працюють із великими масивами даних і допомагають менеджменту ухвалювати обґрунтовані рішення. Саме тому в найближчі роки ми можемо побачити формування нового сегмента ринку на перетині ERP, управління ризиками, комплаєнсу та регуляторної звітності.
На практиці такий підхід уже дозволяє автоматизувати значну частину процесів оцінки ризиків контрагентів, проведення KYC-перевірок, санкційного скринінгу та моніторингу транзакцій. Сучасні RegTech-платформи, серед яких і AML.point, використовують математичні моделі оцінки ризиків, автоматизують перевірки за відкритими реєстрами та допомагають формувати регуляторну звітність без надмірного навантаження на персонал.
Водночас важливо розуміти: технології самі по собі не замінюють комплаєнс-культуру. Автоматизація ефективна лише тоді, коли компанія має зрозумілі внутрішні політики, якісні дані, відповідальних людей і готовність працювати з ризиками системно. RegTech не скасовує роль комплаєнс-офіцера, а змінює її - від ручної перевірки до управління процесами, даними та ризиковими моделями.
Подальший розвиток українського фінтеху, на мою думку, буде значною мірою пов’язаний саме з такими інтеграційними рішеннями. У міру посилення вимог до прозорості бізнесу, санкційного контролю та управління ризиками роль RegTech лише зростатиме. Якщо раніше комплаєнс був окремою функцією, то сьогодні він поступово перетворюється на невід’ємний елемент цифрової інфраструктури сучасної компанії.
Український фінтех уже продемонстрував здатність адаптуватися до найскладніших умов. Наступним етапом його розвитку має стати побудова ще більш прозорих, технологічних та інтегрованих екосистем, у яких автоматизований комплаєнс буде не додатковою перевагою, а базовим стандартом ведення бізнесу.
Джерело даних: Fintech Catalog UA 2026, Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній
