Вікторія Лобунь, радниця Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
Події останніх днів стали для України справді історичними. 15 червня під час Другої міжурядової конференції між Україною та ЄС у Люксембурзі було відкрито Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС» — фундаментальний кластер, від прогресу за яким залежатиме темп подальшого просування України до членства. Саме він відкриває переговорний процес і залишається відкритим до його завершення. Сьогодні перед Україною стоїть амбітне завдання — забезпечити якісну підготовку держави до майбутнього членства та реалізувати ті зміни, які дозволять повноцінно функціонувати в межах Європейського Союзу.
Йдеться не лише про ухвалення необхідного законодавства чи виконання переговорних умов, а й про те, як ці зміни впливатимуть на економіку, окремі сектори, громади та громадян. Наскільки готовими до них будуть державні інституції, місцеве самоврядування, громадянське суспільство та бізнес.
Водночас частина українських компаній фактично вже працює в єдиному економічному просторі з ЄС. Вихід бізнесу на європейські ринки, пошук партнерів, адаптація до спільних правил — це процес, який уже триває.
Змінюється і сприйняття України з боку європейського бізнесу. Українських партнерів дедалі частіше розглядають не тільки як можливість, а як фактор конкурентної переваги — у контексті перебудови ланцюгів постачання, розвитку нових виробництв і зміцнення економічної стійкості Європи.
Це логіка взаємної вигоди. Україна вже зараз є важливою частиною європейської економіки: ЄС залишається нашим найбільшим торговельним партнером, на який припадає понад 63% зовнішньої торгівлі товарами. Але наступний крок — це зміна підходу: від сприйняття України як зовнішнього партнера до сприйняття її як частини спільного ринку.
Не випадково останніми місяцями питання майбутньої економічної інтеграції України дедалі частіше обговорюються на різних майданчиках — від EU–Ukraine Business Summit у Брюсселі до Ukraine Recovery Conference у Гданську, яка відбудеться вже цього тижня.
Саме в межах Ukraine Recovery Conference відбудеться воркшоп, присвячений тому, як поєднати відновлення України з підготовкою до членства в ЄС. Йтиметься про те, як інвестиції у відбудову можуть одночасно сприяти підготовці українського бізнесу до роботи на єдиному ринку, як міжнародні партнери ухвалюють рішення щодо фінансування відновлення та які можливості це відкриває для українських компаній. Такі дискусії є ще одним підтвердженням того, що процеси відбудови та європейської інтеграції дедалі більше розглядаються як взаємопов'язані.
Поряд із виконанням переговорних завдань ми приділяємо особливу увагу діалогу з бізнесом. Саме з цією метою ми започаткували серію регіональних діалогів з бізнесом щодо європейської інтеграції. Протягом першої половини цього року такі діалоги вже відбулися для аграрного сектору, металургійної галузі та фармацевтичної індустрії. До них долучилися представники бізнесу, галузевих асоціацій, органів влади, парламенту та експертного середовища з різних регіонів України. Фактично йдеться про формування постійного механізму взаємодії між державою та бізнесом у питаннях європейської інтеграції.
Одним із важливих питань наших діалогів є те, як виглядатиме інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС на практиці. Адже перехід від моделі зовнішнього партнерства до моделі спільного ринку означає необхідність шукати новий баланс між конкуренцією та інтеграцією.
У деяких сферах відповідь уже сформована. Ми бачимо це на прикладі інтеграції в енергетичний ринок, чи у сфері роумінгу. Водночас існують і складніші питання. Є сектори, де Україна є сильним гравцем — зокрема аграрний сектор, металургія тощо. І саме тут виникає другий вимір діалогу: як забезпечити інтеграцію до внутрішнього ринку, зберігаючи конкурентні переваги окремих секторів економіки.
Ідеться про формування моделі розвитку, яка відповідатиме європейським правилам, але водночас враховуватиме реальні потреби українських виробників і економіки.
Не менш важливо, що такі дискусії дозволяють краще розуміти очікування та занепокоєння бізнесу щодо окремих напрямів інтеграції, що є важливим для якісної підготовки рішень та їх подальшої реалізації.
Окрему цінність мають зустрічі в регіонах, де бізнес працює в умовах постійних ризиків. Вони дають можливість побачити, як процес інтеграції виглядає на практиці.Такий досвід дозволяє точніше формувати політику, орієнтовану не тільки на відповідність європейським вимогам, а й на реальні можливості українського бізнесу.
Сьогодні Україна входить у новий етап переговорного процесу. Попереду — виконання умов і бенчмарків Кластера «Основи», також продовжується робота над відкриттям наступних переговорних кластерів. Саме вони охоплюють значну частину економічної складової майбутнього членства та безпосередньо стосуються функціонування внутрішнього ринку, конкурентної політики, свободи руху товарів і послуг та інших сфер, важливих для українського бізнесу . Саме тому ці діалоги продовжуються і розширюються. Це частина системної роботи, яка дозволяє узгоджувати підходи, знижувати ризики та формувати більш стійку модель інтеграції.
У цьому контексті діалог є не просто інструментом комунікації, а одним із механізмів практичної підготовки України до членства в Європейському Союзі.
Адже успіх переговорного процесу визначатиметься не лише кількістю відкритих чи закритих кластерів. Його справжнім результатом стане створення сучасної, конкурентоспроможної та стійкої держави, готової повноцінно функціонувати як частина європейської спільноти.
