Віталій Кім, голова Миколаївської обласної військової адміністрації
Коли ми говоримо про майбутнє України, найчастіше йдеться про відбудову зруйнованих міст, житла, доріг, мостів та промислових підприємств. Це безумовно важливі завдання, від яких залежить якість життя людей та швидкість відновлення країни після війни. Водночас дедалі очевидніше, що успіх України визначатиметься не лише тим, наскільки швидко ми відновимо втрачене, а й тим, чи зможемо використати цей історичний момент для створення нової економіки, здатної конкурувати у світі, який стрімко змінюється під впливом технологій.
Сьогодні глобальна конкуренція дедалі менше залежить від розмірів території, запасів корисних копалин чи чисельності населення - основна боротьба точиться за технології, інновації, дані та людський капітал. Саме вони формують нову економічну реальність, у якій країни отримують можливість забезпечувати високі темпи розвитку, залучати інвестиції та створювати сучасні робочі місця. Тому діджиталізація вже давно перестала бути лише питанням зручних державних сервісів або автоматизації окремих процесів. Фактично на її основі вже сьогодні формується фундамент економіки майбутнього.
Україна вже має підстави пишатися своїми досягненнями у цій сфері. Наш досвід цифровізації державних послуг вивчають у багатьох країнах світу. За останні п’ять років Україна здійснила безпрецедентний прорив у сфері цифрових державних сервісів, піднявшись із 95-го на третє місце у світі за рівнем розвитку цифрових державних послуг. Це результат системної роботи держави, бізнесу та українських ІТ-фахівців.
Водночас цей успіх особливо цінний з огляду на те, що Україна сьогодні входить до числа найбільш кібератакованих країн світу. Щоденні атаки на державні системи, критичну інфраструктуру, фінансовий сектор та бізнес змусили нас значно швидше розвивати власні компетенції у сфері кібербезпеки та цифрової стійкості. Фактично Україна вже сьогодні накопичила один із найбільших практичних досвідів захисту цифрової інфраструктури в умовах постійних кіберзагроз.
Українські ІТ-компанії успішно працюють на міжнародних ринках, а українські інженери, програмісти та підприємці створюють конкурентоспроможні продукти, якими користуються мільйони людей далеко за межами нашої держави. Водночас справжній потенціал цифрової трансформації України значно більший за вже досягнуті результати.
Цей потенціал добре видно на прикладі Миколаївщини. Ще кілька років тому область перебувала серед аутсайдерів цифрового розвитку. Сьогодні Миколаївщина вже входить до числа регіонів, які задають темп цифрових змін в Україні. Нам об’єктивно було складно конкурувати з регіонами, які багато років послідовно інвестували у цифрову інфраструктуру та сервіси. Але останні роки показали, наскільки швидко можуть відбуватися зміни, якщо є чітке розуміння мети та команда, готова її реалізовувати.
Цифрова трансформація стала одним із пріоритетів розвитку області. За відносно короткий час нам вдалося зробити те, що ще кілька років тому здавалося малореальним. Кількість ліцензій систем електронного документообігу в органах влади та громадах зросла з 67 до понад 1200. Відкрито сім нових ЦНАПів та реорганізовано ще п’ять. Миколаївщина стала одним із лідерів України з наповнення Єдиного державного реєстру адрес та впровадження освітньої екосистеми "Мрія". А завдяки мобільним сервісам адміністративні послуги стають доступними навіть для мешканців віддалених населених пунктів.
Водночас для нас цифровізація - це не лише сервіси. Ми активно працюємо над тим, щоб управлінські рішення дедалі більше базувалися на даних. Формуємо профілі громад на основі даних, розвиваємо аналітичні інструменти, посилюємо напрямок кібербезпеки та створюємо сучасну екосистему управління, яка допомагає ефективніше використовувати ресурси й координувати процеси відновлення.
Фактично сьогодні Миколаївщина рухається до моделі Data Driven регіону, де дані стають таким самим інструментом управління, як бюджет чи стратегія розвитку. І це важливо не лише для нашої області. Саме такі зміни на рівні громад і регіонів зрештою формують цифрову державу та нову економіку України.
Якщо подивитися на провідні економіки світу, стає очевидно, що цифрова інфраструктура сьогодні має таке ж стратегічне значення, яке свого часу мали залізниці, морські порти чи енергетичні системи. Саме тому США, країни Європейського Союзу та інші розвинені держави інвестують сотні мільярдів доларів у розвиток штучного інтелекту, дата-центрів, хмарних сервісів, телекомунікаційної інфраструктури та кібербезпеки.
Для України це не просто приклади успішної політики наших партнерів, а сигнал про те, де формуватиметься основна додана вартість світової економіки у найближчі десятиліття. Більше того, на мою думку, Україна має всі передумови для того, щоб стати одним із нових технологічних центрів Європи та повноцінним учасником цих процесів.
При цьому цифровізацію варто розглядати не лише як інструмент підвищення ефективності державних послуг. У світі стрімко формується новий сектор економіки - GovTech, який поєднує сучасні технології та державне управління. Йдеться про цифрові платформи, аналітичні системи, штучний інтелект та інші рішення, що допомагають державам працювати швидше, ефективніше та прозоріше.
Україна вже сьогодні є одним із найбільш помітних світових прикладів розвитку GovTech. За останні роки нам вдалося не лише створити сучасні цифрові державні сервіси, а й забезпечити їхню роботу в умовах повномасштабної війни. Більше того, цифрова трансформація держави вже сьогодні допомагає організовувати процеси відновлення країни. Вона дозволяє швидше збирати та аналізувати дані, координувати роботу державних органів, громад і міжнародних партнерів, а також підвищувати ефективність використання ресурсів. Фактично Україна демонструє, як цифрова держава може не лише функціонувати під час війни, а й одночасно реалізовувати масштабні програми відновлення. Сьогодні небагато країн мають подібний досвід, а в багатьох аспектах він є унікальним для сучасного світу.
Сьогодні у світі дедалі більше уваги приділяється концепціям Data Driven Government та Agentic State. Йдеться про підходи, за яких державні рішення ухвалюються на основі даних і аналітики, а інструменти штучного інтелекту допомагають громадянам швидше та простіше взаємодіяти з державою. Україна вже бере участь у цих процесах. Саме тому GovTech - технології для державного управління та надання публічних послуг - для нас є не лише інструментом модернізації держави, а й одним із перспективних секторів нової економіки, у якому Україна здатна претендувати на лідерські позиції.
Я переконаний, що розвиток цифрової інфраструктури має стати одним із пріоритетів державної політики під час відновлення та модернізації України. Йдеться не лише про доступ до швидкісного інтернету чи розширення цифрових сервісів, а про масштабні інвестиції у сучасні мережі зв’язку, центри обробки даних, технологічні кластери, інноваційні екосистеми та проєкти, здатні створювати високу додану вартість всередині країни.
Роль держави полягає не лише у власних інвестиціях. Не менш важливим завданням є створення умов, за яких український та міжнародний бізнес буде готовий вкладати кошти у розвиток цифрової економіки, запускати нові технологічні проєкти та створювати сучасні виробництва в Україні.
Окрему увагу варто приділити розвитку дата-центрів. Світова економіка генерує та обробляє безпрецедентні обсяги даних, а попит на потужності для їх зберігання та обробки зростає щороку. Україна має низку конкурентних переваг, які дозволяють не лише претендувати на вагоме місце на цьому ринку, а й стати одним із регіональних центрів розвитку дата-центрів у Східній Європі.
Потужна енергетична система, вигідне географічне розташування, наявність висококваліфікованих фахівців та поступова інтеграція до європейського економічного простору створюють передумови для реалізації великих інвестиційних проєктів у цій сфері. Одним із перспективних напрямів може стати створення дата-центрів поблизу українських атомних електростанцій. У світі, де попит на обробку та зберігання даних стрімко зростає, доступ до стабільної та потужної генерації електроенергії стає однією з ключових конкурентних переваг.
Не менш перспективним напрямом може стати участь України у формуванні нових європейських виробничих ланцюгів у галузі мікроелектроніки та напівпровідникових технологій. Виробництво чипів уже давно вийшло за межі суто економічної тематики і стало складовою національної безпеки для багатьох держав світу. Країни Європи активно шукають можливості для розвитку власних виробничих потужностей, і Україна може стати частиною цього процесу, спираючись на власний науковий, освітній та інженерний потенціал.
Цифрова трансформація повинна охоплювати всю нашу країну - не можна допустити ситуації, за якої переваги цифрової економіки концентруватимуться виключно у великих містах, тоді як мешканці невеликих громад залишаються осторонь нових можливостей. Доступ до якісного інтернету, сучасних цифрових сервісів, дистанційної освіти та електронних послуг має стати таким самим базовим стандартом для кожного громадянина, як доступ до електроенергії, водопостачання чи транспортного сполучення.
Повномасштабна війна показала, що українці здатні створювати технологічні рішення світового рівня навіть у найскладніших умовах. Від цифрових державних сервісів до безпілотних систем, військових технологій та програмних продуктів - багато рішень, які сьогодні допомагають Україні вистояти, завтра можуть стати основою нових цивільних ринків, нових виробництв і нових галузей економіки. Саме на перетині технологій, науки, інженерії та підприємництва можуть виникнути нові точки зростання, які визначатимуть конкурентоспроможність України у майбутньому.
За різними підрахунками, розвиток цифрової економіки здатен забезпечувати Україні додаткові 1,5-2% економічного зростання щороку. Досвід останніх років показує, наскільки швидко можуть розвиватися нові галузі за наявності чітких державних пріоритетів та підтримки. Лише за кілька років повномасштабної війни потенційна спроможність української оборонної промисловості зросла з приблизно 1 до 55 мільярдів доларів. Це переконливо доводить, що Україна здатна досягати надзвичайно швидких результатів у стратегічно важливих сферах, коли концентрує на них ресурси та зусилля. У масштабах країни це означає мільярди гривень додаткових надходжень до бюджету, нові робочі місця, зростання інвестиційної привабливості та додаткові ресурси для фінансування оборони, освіти, науки й модернізації інфраструктури.
Тому діджиталізацію варто розглядати не як окремий напрям державної політики, а як один із ключових інструментів економічного розвитку України. Від того, наскільки успішно ми інтегруємося у глобальні технологічні процеси, залежатиме не лише конкурентоспроможність нашої економіки, а й місце України у світі.
Ми маємо унікальну можливість не просто відновити країну після війни, а закласти основу для нового етапу розвитку. Світ уже знає Україну як державу, яка вистояла в найважчій війні сучасної Європи. Наступний виклик полягає в тому, щоб Україна асоціювалася не лише зі стійкістю та мужністю, а й з технологіями, інноваціями та здатністю створювати рішення світового рівня. Так формується майбутнє країни, яка прагне бути серед тих, хто створює нові правила розвитку, а не лише адаптується до них.
