Колонки
ілля михайлов

Десять років прозорого ринку: від ідеї до структурної реформи  управління державними активами

Десять років прозорого ринку: від ідеї до структурної реформи  управління державними активами

Ілля Михайлов, Голова Наглядової ради АТ "Прозорро.Продажі"

 

2016 рік. Фонд гарантування вкладів керує активами понад 90 ліквідованих банків. Балансова вартість — понад 400 млрд грн. Вкладники чекають. А системи продажів фактично не існує — не в сенсі «працює погано», а в сенсі її відсутності як інституту.

Інсайдерська торгівля, асиметрія інформації, активи, вартість яких роз'їдали різні бізнес-групи. Не було прозорих правил. Не було довіри. Не було ринку.

Ідея була простою — настільки, що здавалася наївною: якщо принцип відкритих торгів спрацював у закупівлях, він має спрацювати і в продажах. Але закупівлі й продажі — різна логіка. У закупівлях держава обирає найдешевшу пропозицію. У продажах — шукає найвищу ціну серед покупців через публічну пропозицію з відкритою конкуренцією. 

Нам потрібна була не просто платформа. Нам потрібна була екосистема, де  конкуренція вигідніша за змову.

Будувати літак у польоті

Умови кризові, час обмежений, готові рішення — відсутні. Жодна країна не проходила через такий масштаб викликів і не знаходилась у такому правовому полі, щоб можна було просто взяти чужий досвід і адаптувати. Довелося, як кажуть, вигадувати жовто-блакитний велосипед.

Ми почали не з технічної платформи, а з правової рамки, бо технічне рішення є завжди дзеркалом правил і архітектури, а не навпаки. Прозорі правила проведення електронних аукціонів, узгоджені з усіма учасниками ринку, стали фундаментом ще до того, як відбувся перший публічний аукціон. Паралельно — два принципи, запозичені з Prozorro-закупівель: «золотий трикутник» (влада, бізнес і громадянське суспільство як рівноправні учасники) і «всі бачать усе». Останній — не декларація. Це базовий  стандарт, який робить маніпуляцію з результатами технічно складною і публічно видимою.

Після старту реформи  стало зрозуміло: класичний аукціон не вирішує головну проблему —  бо цикл триває занадто довго, а час —  це вимога закону (продаж за найбільшою вартістю в найкоротший строк - цитата, якщо що) і гроші вкладників, бо боржники не сиділи на місці і з усіх сил намагалися врятувати свої активи - виводили застави, блокували через суди і кримінальні справи всі спроби продажу. Для активів із невизначеною  ринковою вартістю — прострочених кредитів, врожаїв майбутніх періодів, нерухомості з численними обтяженнями, майновими правами на Білий Дім (це жарт) без сформованого попиту — був потрібен інший механізм.

Не було тривіальна нарада. Ми зібралися кількома людьми — я, Олексій Соболев, Тимофій Милованов, Оксана Рак, Вадим Хоміч — і просто моделювали гіпотезу: як пришвидшити процес продажу і водночас не допустити порушення принципів реформи - прозорість, ринковість, підзвітність процедур публічних продажів.

Я запропонував голландський аукціон як класичну модель для швидкого продажу великої кількості активів. Вона виникла в Голландії при продажу тюльпанів — вони в'янули, їх потрібно було продавати миттєво. Тимофій додав другий етап — закриті цінові пропозиції. Олексій — третій, best and final: той, хто зупинив автоматичне зниження ціни на першому етапі, отримує можливість покращити свою пропозицію, якщо з'являються конкуренти.

Ця комбінація народилася за годину дискусії. Потім — тестування в лабораторних умовах, моделювання. Результати підтвердили: модель спрацює. Гібридний голландський аукціон в такій комбінації не має  аналогів у світі (його взагалі не існує в світі і він є унікальною розробкою, що підтвердив Нобелевській лауреат з теорії ігор Роджер Майерсон) — і досі залишається одним із найефективніших інструментів пошуку ринкової ціни для складних активів в умовах обмеженого часу.

Як будується незворотна реформа

Хочеш створити незворотну структурну реформу — будуй нову правову архітектуру всередині наявної. Не замість неї і не паралельно, а всередині, поступово замінюючи елементи системи доти, доки нова не стане єдиною можливою.

Це як з айфоном: можна хотіти користуватися кнопковим телефоном, але якщо найефективніше рішення — це айфон, то ти природно прагнутимеш його використовувати. В майбутньому відмову від нього (айфону) на користь кнопкового телефону не зрозуміє ніхто — ні економічно, ні логічно, ні політично.

Але найважче було спочатку, коли не було навіть даних. Не було нічого, крім віри і ідеї. Я спирався на  ідею, свої професійні знання і гіпотезу, що модель спрацює, повною мірою усвідомлюючи свою особисту відповідальність за результат. В перемоги, як кажуть, багато батьків — лише поразка — сирота. Коли пішли транзакції, коли лічильник почав невпинно нараховувати мільярди доходів — у міру цього зростала й інституційна стійкість системи. І саме головне для будь-якої реформи — її невідворотність. Чим більше позитивних транзакцій, тим менший ризик відкату.

Архітектура системи побудована так, що в ній чітко розмежовані зони відповідальності та впливу між усіма учасниками з метою недопущення концентрації і, як наслідок, зловживання: організаторами, електронною торговою системою, учасниками торгів, переможцями, контролюючими органами — і громадськістю. Коли є таке очевидне рішення, державі дуже важко запропонувати альтернативний шлях незалежно від політичної кон'юнктури.

Про спроби маніпуляцій — і чому вони заздалегідь були приречені

Принцип «всі бачать усе» не означає, що зловживань не буває. Це як правила дорожнього руху: завжди є ті, хто перевищує швидкість. Питання в масштабі. У великих системах допустима межа ризику — до 10%. У нашій вона коливається в коридорі 5–7%.

Інститут гарантійного внеску робить спроби маніпуляцій дорогими і малоефективними. Люди, які намагаються щось викривити на свою користь, розуміють: навіть у разі успіху їхні переваги будуть скромними, а вірогідність успіху — близькою до нуля. Натомість втрата гарантійного внеску — напрочуд реальна і матеріальна.

Був і конкретний кейс покращення: на початку реформи ми свідомо запустили цифровий орган оскарження, щоб збирати зворотній зв'язок від усіх учасників. Побачили, що гарантійний внесок на рівні 10% від стартової ціни не є достатньо дієвим. Проаналізували дані, вдвічі збільшили розмір внеску — і кількість спроб зривів впала радикально.

Від одного ринку до чотирнадцяти

Починали з активів банків-банкрутів. Але логіка реформи вимагала масштабування. Кожен новий ринок — це окрема інституційна робота: зміни в законодавстві, переговори зі стейкхолдерами, адаптація механіки торгів під специфіку активу.

Мала та велика приватизація, оренда держмайна, земельні торги, вагони Укрзалізниці, квоти на вилов риби, підсанкційні активи, активи держпідприємств і банків і багато-багато іншого  — нові ринки з'являються не за нашим бажанням, а внаслідок відповідного регулювання: держава встановлює правила — і система стає обов'язковим способом їх виконання.

Щоразу ми доводили одне й те саме: відкриті торги та краща національна аукціонна практика дають кращу ціну, ніж будь-яка адміністративна альтернатива. 

Стрес-тест, якого ніхто не планував

Лютий 2022 року. Найсерйозніша перевірка за всю історію реформи.

Система не зупинилась. Більше того — середня ціна об'єктів малої приватизації за 2022–2023 роки зросла на 115%. Харківський інститут у прифронтовому місті під постійними обстрілами зібрав 34 претенденти на один лот. Чесно кажучи, я не очікував такого результату. Але я сподівався, що ринок і бізнес дадуть належний відгук на прагнення держави продовжувати приватизацію навіть у такий складний час. І ні я, ні держава не помилилися.

Прозорість виявилась інструментом не лише економічного розвитку, а й відповіді на виклики війни. За 2022–2024 роки через систему реалізовано майно структур, пов'язаних із державою-агресором, на 4,7 млрд грн.

Десять уроків — і один головний

З моменту створення структурна реформа  забезпечила понад 130 млрд грн доходів до бюджетів різних рівнів. І ця цифра зростає кожного дня через роботу електронної торгової системи (ЕТС) Прозорро.Продажі. Провели понад 178 тисяч успішних аукціонів і довели, що ЕТС працює ефективно без жодної копійки держфінансування. Але цифри — це наслідок. Причина — в архітектурі.

Інституційні зміни не мають фінішу. Це марафон, а не стометрівка. Система, яку ми будували як відповідь на конкретну кризу 2016 року, стала інфраструктурою, яка забезпечує управління активами публічного сектору економіки  і підготовку до відбудови. Це більша відповідальність, ніж ми планували на старті.

Ми починали з того, щоб продати активи збанкрутілих банків. Ми побудували екосистему публічних аукціонів, яка обʼєднує всі ринки публічних активів в державі. Різниця між цими двома реченнями — і є зміст десяти років роботи.

Далі — складніше. І цікавіше.


 

ВАЖЛИВЕ

Сформувати точне й об’єктивне розуміння Китаю та сприяти стабільному й довгостроковому розвитку китайсько-українських відносин

Сформувати точне й об’єктивне розуміння Китаю та сприяти стабільному й довгостроковому розвитку китайсько-українських відносин

Посол Китаю в Україні Ма Шенкунь   2026 рік знаменує 15-ту річницю встановлення стратегічного партнерства між Китаєм та Україною. Упродовж цих …

Читати
Розширення повноважень без довіри: як Національна стратегія доходів посилює корупційні ризики в податковій

Розширення повноважень без довіри: як Національна стратегія доходів посилює корупційні ризики в податковій

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна Ухвалена наприкінці 2023 року Національна стратегія доходів (НСД) передбачає суттєве розшире…

Читати