"Золоті геокупола": як самі себе адмініструють ОВА без територій
Сергій Козир, народний депутат України, голова ТСК із питань розслідування можливих фактів порушення законодавства щодо використання коштів державного і місцевих бюджетів, спрямованих на підтримку переселенців та постраждалих унаслідок збройної агресії РФ проти України
Після засідання нашої ТСК із питань розслідування можливих фактів порушення законодавства щодо використання коштів державного і місцевих бюджетів, спрямованих на підтримку переселенців та постраждалих унаслідок збройної агресії РФ проти України, де темою була робота Луганської ОВА в мене залишилося дуже важке відчуття. І головне питання: для кого сьогодні працює частина державної системи - для людей чи для самої себе?
І справа навіть не лише в цифрах, хоча вони самі по собі шокують. Майже 2 мільярди гривень на зарплати структур області, яка окупована на 99,8%. Сотні штатних одиниць. Департаменти, управління, адміністрації, установи.
Проблема набагато глибша. Ми у всій красі бачимо систему управління, яка починає жити сама для себе. Де форма перемогла зміст.
"Тасування ліжок" як модель управління
На засіданні начальник Луганської ОВА Олексій Харченко підтвердив: після чергової "реорганізації" кількість штатних одиниць не зміниться. Як влучно зазначив колега Максим Ткаченко - "тасування ліжок".
Бо коли вам тикають в очі реформу, де нічого принципово не змінюється - ні структура витрат, ні функції, ні сама логіка роботи (чи її відсутності) - це не вона. Це відверта профанація.
Мене вражає не кількість чиновників. Мене вразило інше: наскільки звичною стала відсутність відповіді на просте питання - навіщо існує той чи інший підрозділ.
Департаменти агропромислового комплексу, ЖКГ, будівництва, доріг - при фактичній відсутності підконтрольної території. Коли депутати питають, чим займаються люди, у відповідь звучить: "готуємо відповіді", "збираємо статистику", "працюємо з документами".
Тобто держава утримує структури, які дедалі більше зайняті обслуговуванням власного існування.
І це вже не проблема окремої адміністрації окремої області. Далеко.
Тісна "Дружба" з корупцією
Коли триває державна бездіяльність, розквітає діяльність корупційна. Історія з табором "Дружба" на Кіровоградщині - цього ідеальна ілюстрація.
На Святого Миколая Лисичанська МВА розпорядженням №458 від 19.12.2022р. зробила собі подарунок. Аварійний табір за 34,6 млн. Ще 42,8 млн - на його утримання та "ремонти". І плюс 10,6 млн - заплановано на 2026 рік.
І нарешті: підозра від НАБУ колишньому керівнику Лисичанської МВА. А коли ТСК надіслала запит, перший заступник, який виконував обов'язки голови, раптово подав рапорт і "поїхав служити".
Те саме ми бачимо зараз із "Лісовою дачею" на Закарпатті. Стараннями Сіверськодонецької МВА придбано за 15 мільйонів за аварійний комплекс у приватних осіб. А протягом 2026–2028 років заплановано витрати майже 100 млн грн на ремонт, відновлення та обслуговування. Це все для відпочинків.
Окремий скандал - закупівля п'яти геокуполів. Рішення ухвалювалися з блискавичною швидкістю. Без належних публічних обговорень, і викликає серйозні питання щодо обґрунтованості процедур.
Так, 23 лютого 2026 року КП "Сєвєродонецьке агентство інвестицій та розвитку" направило запит на погодження - 24 лютого адміністрація вже погодила.
Ціна одного купола за договором – 1.209.528 грн. При тому що аналогічні конструкції на сайті виробника пропонують за 300–600 тис. грн -різниця від двох до чотирьох разів.
А тим часом статутний капітал КП "Сєвєродонецьке агентство інвестицій та розвитку" зріс у 27 разів - із 7 млн до 189 млн грн.
Працюємо самі для себе?
Проблема Луганської ОВА - не в конкретних людях чи МВА. Хоча й у них теж. Проблема в тому, що заохочується не результат, а присутність та звітність. Не допомога людям, а збереження штатного розпису.
Міністерство розвитку громад визнало: за їхніми розрахунками, Луганській ОВА достатньо 223 штатних одиниць замість 743. Але "кількість штатних одиниць не зміниться".
Тобто, ми п’ятий рік війни продовжуємо утримувати структури, функціонал яких уже не може чітко пояснити навіть вони самі.
Так, сильна державна координація потрібна. Особливо під час війни.
Але годі оцінювати власну ефективність кількістю департаментів, погоджених документів чи проведених реорганізацій.
Єдине і просте мірило - результат
Держава - це не кількість посад. І навіть не кількість "реформ та реорганізацій". Єдине справжнє мірило - це результат для людей. Це звучить дещо ідеалістично, але давайте спробуємо підходити просто.
Ми поставили найпростіше питання: що конкретно зроблено для людей? Луганська ОВА переконливої відповіді не дала.
Більше того. Я не дарма звертався до причетних до оборудки з "Дружбою": "Ви вкрали кошти своїх земляків".
Коли переселенці роками шукають житло - адміністрації купують аварійні бази відпочинку за десятки мільйонів.
Коли люди живуть по гуртожитках - чиновники похапцем узгоджують геокуполи по 1,2 мільйона гривень.
Тому я ініціював звернення до правоохоронних органів. І наполягатиму, щоб кожне засідання ТСК відбувалося з представниками Генпрокуратури, Нацполіції та ДБР.
Бо поки ми будемо лише спостерігати - "Дружба" стає все тіснішою.
