Україна: Лицар чи Попелюшка?
Євген Магда, директор "Інституту світової політики"
Від ефективності європейської інтеграції України залежить майбутнє нашого континенту. Українську дихотомію – Лицар чи Попелюшка – потрібно перетворити на гібридне поєднання.
Україна сьогодні – не лише одна з найбільших за територією країн Європи. Вона попри важкі людські та територіальні втрати продовжує боротьбу за свою незалежність. Разом з тим Україна захищає Європу від навали російських варварів. П’ята частина території України окупована, проте вона продовжує боротьбу.
Коли у 2022 році процес європейської інтеграції України отримав потужний імпульс порозуміння з боку Брюсселя, ніхто не очікував, що війна з Росією триватиме так довго. Це була геополітична швидка допомога, яка демонструвала суб’єктність Європейського Союзу. Однак за чотири роки після того реалістичного сценарію європейської інтеграції України немає. Українці зберігають високий рівень очікувань стосовно майбутнього членства в Європейському Союзі, однак позиція Володимира Зеленського стосовно євроінтеграції навряд чи може бути реалістичною. Його «дипломатія емоцій» могла спрацювати у 2022 році, нині ж рівень емпатії до України суттєво впав.
Зараз на порядку денному – виділення кредиту Україні у 90 мільярдів євро. Ці гроші для України життєво важливі, це відомий факт. Проте політичні ігри та прояви путінферштеїнгу всередині ЄС спочатку не дозволили країнам Європейського Союзу використати для допомоги Україні російські активи, а тепер створює небезпечну паузу у питанні виділення коштів.
Надто велика, надто проблемна. Так можна охарактеризувати Україну на сучасному етапі. Проте цей статус oversize потрібно використовувати інструментально саме зараз, в умовах світової турбулентності. Україна – фактор посилення Європейського Союзу в найближчій перспективі, але з цим потрібно працювати вже сьогодні.
Конференції з питань відновлення України перетворилися на ярмарки марнославства. Натомість на порядку денному – зміна моделі відновлення України. Для держави з настільки масштабними втратами вже існуючі моделі економічної реанімації не будуть ефективними. Фактор Путіна скидати не можна. Розраховувати на новий план Маршалла від адміністрації Трампа – наївно. Європейський Союз має поєднати поступове відновлення України (комунальних мереж, логістичних центрів, елементів повсякденного життя) зі збільшенням інвестицій до оборонно-промислового комплексу України. Вона довела спроможність виживати, але потребує ресурсів. І справедливого ставлення, нехай і без ілюзій швидкого вступу до ЄС.
Україна – не просто держава з однією з найбільших армій в Європі. Вона має економіку, яка попри проблеми довела спроможність виживати. І саме цей приклад Європейський Союз повинен масштабувати.
