Інтерфакс-Україна
16:32 06.03.2026

Автор МАКСИМ КРИВЕНКО

Новий закон "Про спорт": що змінюється?

6 хв читати
Новий закон "Про спорт": що змінюється?

Максим Кривенко, радник міністра молоді та спорту, засновник ГО "Спортивна Україна", співзасновник NewRun 

Україна вже давно потребує сучасного підходу до спорту: від дитячих секцій до професійних клубів. Проєкт Закону України "Про спорт" створений, щоб встановити нові правила гри для всіх учасників спортивного процесу. Основною ідеєю якого є зробити спорт доступним для кожного, підвищити рівність і прозорість, а також підтримати масовий спорт у всіх регіонах країни. Закон створює рівні конкурентні умови для будь-яких громадських об’єднань у розвитку клубного спорту. Це може значно збільшити частку українців, які регулярно займаються спортом - з приблизно 15% сьогодні до 40%, наблизивши Україну до європейського рівня здорової та активної нації.

До цього часу основним нормативним актом був Закон України "Про фізичну культуру і спорт", який здебільшого повторював радянську модель: державні та комунальні установи мали монопольні права на фінансування та доступ до інфраструктури, а клуби і громадські об’єднання залишалися осторонь. У 2025 році внесли окремі зміни щодо спорту ветеранів, створення спортивних класів та науково-методичного забезпечення спорту. Втім, це не створювало цілісної моделі. Новий закон "Про спорт" змінює ситуацію.

Він вводить чіткі визначення термінів. Наприклад, дитячий спорт, професійний спорт, автономія спорту, адаптивний спорт, види спорту, система "Цифровий спорт". Закон формалізує сучасні напрями розвитку спорту: адаптивний спорт, масовий спорт, резервний спорт, спорт ветеранів.

Водночас закон прибирає таке поняття, як "фізична культура", залишаючи поняття "фізичне виховання". І визначає, що фізичне виховання у школах, тобто процес практичних фізичних вправ на уроках, фактично є дитячим спортом.

Ключове, що хочу сказати: це запрацює і стане дійсно спортом тоді, коли уроки фізичного виховання будуть носити системний, розвиваючий характер. Саме розвиваючий, на відміну від радянської моделі. Тобто дитина повинна змінюватися в процесі занять.

Підсумком мають бути не лише заліки чи формальні тести. А також ігровий змагальний процес, який стане індикатором того, що дитяче тіло і розум зазнають змін, що відбувається реальний процес розвитку. До прикладу, запровадження проєкту Президента України "Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги" додає саме такий ігровий змагальний компонент до системи фізичного виховання, роблячи її більш практичною та мотивуючою для дітей.

Тоді практика втілення нової моделі фізичного виховання у школах фактично стане дитячим спортом і буде повноцінною частиною українського спорту загалом. І можна буде говорити, що 99% українських школярів займаються спортом. Власне, це стане великим досягненням для України.

Зокрема, для мене ключовим є те, що закон створює рівні умови для всіх спортивних організацій — клубів, федерацій, центрів олімпійської підготовки, ДЮСШ. Будь-який клуб може розвивати масовий спорт, організовувати заходи та залучати новачків на рівних умовах із державними школами чи комунальними закладами. Якщо група друзів об’єднається й створить біговий клуб, таке об’єднання матиме однакові конкурентні умови з ДЮСШ чи центром олімпійської підготовки.

Клуби та розвиток масового спорту 

NewRun є прикладом клубного спорту, який працює на масове залучення людей до спорту. У 2026 році компанія планує провести 6 марафонів і напівмарафонів у п’яти містах України. Навіть під час війни українські громади та влада розуміють важливість спорту. Масові події об’єднують людей, допомагають відновлюватися та дарують позитивні емоції, яких сьогодні всім бракує. Міста-мільйонники вже збирають понад 10 тисяч учасників, а невеликі обласні центри — 3–6 тисяч. Новий закон створює умови, щоб такі події були системними, масовими та доступними для всіх.

Закон гарантує доступ клубів до інфраструктури — стадіонів, манежів, волейбольних майданчиків та інших об’єктів. Він вирівнює фінансування для клубів і ДЮСШ, дозволяючи отримувати державні та місцеві кошти на конкурсній основі. Будь-яка організація може підготувати професійних спортсменів, навіть олімпійських чемпіонів, незалежно від форми власності, якщо клуб демонструє результат.

Проєкт закону замінює фрагментарне регулювання комплексним підходом. Він охоплює права і статус спортсменів, тренерів і спортивних організацій, прозоре фінансування, відкриті дані, державну політику розвитку масового та адаптивного спорту. Гарантує автономію спорту з мінімальним втручанням держави. Це створює сучасну, ефективну та конкурентну систему спорту, де кожен клуб і спортсмен мають рівні шанси на розвиток.

Цифровізація та інклюзія 

Закон передбачає цифровізацію спорту. Система "Цифровий спорт" дозволить вести облік спортивних споруд, заходів, спортсменів та подій.  Дозволить підвищити прозорість і ефективність фінансування. Створюється Національна платформа доброчесності спорту для боротьби з маніпуляціями результатами та корупцією. 

Закон також підтримує інклюзію та адаптивний спорт. Зокрема, забезпечує рівні можливості для людей з обмеженими можливостями, ветеранів та соціально незахищених категорій. Це сучасний підхід, який дозволяє будувати здорове і сильне спортивне суспільство.

Спортивні федерації як ключова ланка розвитку клубів і впровадження закону "Про спорт"

Щодо федерацій, то вони відіграють одну з ключових ролей у реалізації закону. Саме вони мають стати експертною ланкою між державою, місцевим самоврядуванням і спортивними клубами. Федерації формують критерії для клубів і дають фахові рекомендації щодо доступу до інфраструктури, фінансування та підтримки.

На практиці до місцевої влади клуби приходитимуть із проханнями про допомогу. Органи самоврядування мають спиратися на експертну оцінку - чи системно працює клуб, чи відповідає вимогам, і чи доцільно його підтримувати. Таку позицію можуть надати лише федерації по виду спорту.

Сьогодні більшість територіальних осередків федерацій в Україні слабкі або існують лише формально. Вони не завжди готові бути авторитетним експертом для клубів і місцевої влади. Щоб закон запрацював ефективно, федерації потрібно посилити і розвивати місцеві структури.

Коли на місце старої ДЮСШ чи іншої установи приходить новостворений клуб, федерація має стати джерелом його фаховості. Вона допомагає формувати стандарти роботи, навчати тренерів і спеціалістів, проводити семінари, курси, програми підвищення кваліфікації та передавати методичні матеріали й практичний досвід.

Таким чином федерації не лише оцінюють роботу клубів, а й допомагають їм ставати сильнішими і професійнішими, забезпечуючи реальне впровадження нового закону в регіонах.

Відхід від радянської моделі 

Новий закон відходить від радянської моделі спорту, де фінансування та розвиток були зосереджені в державних і комунальних установах. Тоді як більшість аматорських і клубних ініціатив не мали доступу до ресурсів. Натомість Україна впроваджує демократичну європейську модель, у центрі якої – конкуренція, рівність можливостей і автономія спортивних організацій.

Закон забезпечує рівні умови для всіх: будь-який клуб чи громадська організація можуть отримати доступ до ресурсів, фінансування та участі у спортивному житті країни на прозорих і конкурентних засадах. Це відкриває шлях до сучасного клубного спорту, розвитку масових заходів і підготовки професійних спортсменів.

NewRun демонструє, як клуби можуть ефективно організовувати масові заходи, залучати новачків до спорту та розвивати спортивну культуру по всій Україні. Новий закон - це перший крок, щоб спорт став доступним для кожного українця, а клубний рух -  основою розвитку здорової, сильної та по-європейськи організованої нації.

 

ОСТАННЄ

СЕРГІЙ КОЗИР

Стратегічна хиба: коли відповідальні всі - відповідального немає

АРТУР ЛУПАШКО

Ринок готельної нерухомості просинається та набуває цінності

ЄВГЕН МАГДА

Троянський кінь Кремля

ОЛЬГА ГОЛУБОВСЬКА

Кого не госпіталізують завтра: про новий стандарт і ризики для пацієнтів

МА ШЕНКУНЬ

Ідеї Сі Цзіньпіна про екологічну цивілізацію відкривають нові можливості для співпраці між Китаєм та Україною

ЮРІЙ ГАВРИЛЕЧКО

Тіньова економіка України: чому цифра "40-50% ВВП" – це міф

АННА МУРЛИКІНА

Гра в одну дудку: як Росія намагається заглушити альтернативні соцмережі на власних та окупованих територіях

ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Реформа, яку давно чекали, або Як змінюється управління комунальними підприємствами

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Математика абсурду: як різні підходи до обліку штату кратно збільшують навантаження на роботодавців

АНДРІЙ КОНЕЧЕНКОВ

УЗЕ – технологія, без якої енергосистема xxi століття просто не працює

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА