Українські степові заповідники України гинуть від корупції, беззаконності та крадіжок

Володимир Борейко, еколог

Ліміти на сінокосіння у степових заповідниках несуть у собі значну корупційну складову.

Справа в тому що за процедури затвердження Міндовкілля лімітів на спеціальне користування природними ресурсами (яка за законом є безкоштовною), виникає ймовірність корупції, оскільки господарники одержують безкоштовні природні ресурси.

У 2025 р., як ми з'ясували, сінокосіння в заповіднику Михайлівська цілина по лімітам велося незаконно, тобто механізованим засобом з використанням тракторів та роторних косилок.

Скирдування теж відбувалося за допомогою тракторів. Чим заповіднику завдано величезної шкоди. Більш того, сіно забрали собі місцеві жителі, що є корупцією.

Держекоінспекція у Сумській області перевірила нашу скаргу з приводу косіння трави механізованими засобами, факти підтвердилися. На директора заповідника Михайлівська цілина Дудченко Г. за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення у листопаді 2025 р. було складено протокол.

Після звернення Київського еколого-культурного центру 25.12.2025 р. Сумська окружна прокуратура по факту незаконного сінокосіння в заповіднику Михайлівська цілина відкрила кримінальну справу № 42025202540000113.

У 2025 р. у заповіднику Єланецький степ було дозволено лімітом сінокосіння під видом протипожежних покосів на площі 153 га. Але там також велось незаконне сінокосіння механізованими засобами. Як повідомив нам у листі директор природного заповідника Єланецький степ Г.В.Драбинюк, ( № 254 від 13.10.25 р.) "косіння доріг протипожежного значення здійснюються трактором "Білорусь 892" та зкошувальним механізмом роторною косаркою". Косіння трактором також було підтверджено фотографією. Скирдування також здійснювалося за допомогою трактора. Таке сінокосіння за допомогою механізованих засобів заборонено ст. 16 Закона "Про природно-заповідний фонд України, в цьому Законі сказано що заборонено "сінокосіння механізованими засобами".

Після звернення Київського еколого-культурного центру до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу екоїнспекцією за це порушення 29.01.26 р. був складений протокол на керівництво заповідника.

У 2025 р. заступник міністра Міндовкілля України В.Киреєва видала заповіднику Михайлівська цілина ліміт (№ 685-1925, від 1.05.25 р.) на сінокосіння у заповіднику. Згідно з лімітом у 2025 р. у заповіднику повинні були проведені протипожежні покоси на площі 118,35 га.

Однак не було вказано про заборону косовиці у сезон тиші. У Михайлівській ціліні дозволялося косити з 1 червня, тобто в сезон тиші. Що є грубим порушенням Закону України "Про тваринний світ".

Цим самим лімітом заступник міністра Міндовкілля В.Киреєва дозволила заповіднику Михайлівська цілина провести на площі 48 га знищення "інтродукованої рослинності" на "господарській ділянці". Однак відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України" "господарських" ділянок у природних заповідниках не передбачено, так само як і боротьба з інтродуцентами. Проте замість боротьби з інтродуцентами на 36 га в охоронній зоні заповідника-заповідника "Катериновський" орали цілину та посіяли сою.

Згідно з листом Держекоінспекції в Сумській області (№ 2273/03-14 від 22.08.25 р.) директор заповідника Михайлівська цілина за таку "боротьбу" з інтродуцентами був притягнутий до адміністративної відповідальності, також буде відкрито кримінальну справу.

Скоріше всього в Асканіі-Нова теж косили незаконно, за допомогою тракторів та роторних сінокосилок, як і в Михайлівській цілині. Також, скоріше всего, незаконне сінокосіня тракторами та роторними сінокосилками відбувалось також в заповідній зоні Азово-Сиваського національного парку, також у заповіднику Луганський.

Масове сінокосіння в заповідниках загрожує екологічною катастрофою і загибеллю багатьох рідкісних тварин і рослин. Через сінокосіння гине 34 види тварин (комахи, ссавці, птахи, земноводні) занесених до Червоної книги України та 12 видів рослин, занесених до Червоної книги України.

Для хребетних, що мешкають у степових заповідниках, існуюча форма покосів становить реальну небезпеку. По-перше, це стосується травоїдних і зерноїдних тварин, які в момент найбільшої поживної цінності трав позбавляються цієї біомаси, а також не можуть розраховувати на багатий урожай зерен диких злаків.

По-друге, в умовах прокошеного степу земноводні, рептилії та дрібні ссавці стають доступнішими для хижаків. Особливо сінокосіння небезпечне для птахів. У травні (коли відбувається масова кладка яєць, початок висиджування яєць), у червні (насиджування яєць, появи виводків птахів), липні (кінець насиджування птахів, масова поява виводків). Слід зазначити, що молоді особини, що вціліли, з розбитих виводків на скошеному полі заповідника стають легкою здобиччю хижаків, або гинуть з інших причин (переохолодження, голод).

Конкретний приклад, як керівництво заповідника Асканія-Нова за підтримки Міндовкілля знищує рідкісних тварин. Як нещодавно повідомив у науковій статті асканійський біолог І.Поліщук (І.Поліщук, 2023 р.) , з 1992 р. по 2022 р. під час сінокосів у заповідному степу Асканії-Нова було знайдено загиблими 13 полозів, 1 мідянка та 8 гадюк. Лише 2002 р. під час сінокосів загинуло 8 гадюк та 1 мідянка. Їх знайшли розчавленими сіноконосною технікою.

В степовому заповіднику Асканія-Нова у 2021 р. , та у 2022 р. косилися ( згідно лімітів) протипожежні покоси на площі 627,3 га з травня місяця, тобто у розпал сезону тиші. Що заборонено законом.

За ширмою легендарного степового заповідника був створений хитромудрий бізнес-проект, який рік у рік завдавав величезних екологічних збитків найціннішому, що там є, заповідному цілинному степу. За ідеєю, африканські тварини-інтродуценти у заповідному Великому Чапельському поді та зоопарк взагалі не повинні бути у заповіднику Асканія-Нова.

Вони жили за рахунок заповідного степу, який має величезну ціну і не має аналогів у Європі. Це не розуміє керівництво Асканії-Нова і не цінує керівництво Міндовкілля.

Адже ще 1930 р. всесвітньо відомий український еколог професор В.В. Станчинський, який очолював тоді заповідник Асканія-Нова писав: "У цих умовах цілинний степ Асканії з великою абсолютно заповідною ділянкою всередині її стає безмірною світовою цінністю. Будучи еталоном природних процесів, необхідним порівняння з процесами, які відбуваються під впливом людини, абсолютно заповідний ділянку вимагає себе виключно дбайливого ставлення".

Головною цінністю заповідника є не зоопарк чи дендропарк з їхніми екзотичними дивовижками, а цілинний заповідний степ, різновиди якого більше ніде у світі немає. У серпні 1918 р. у Києві, 1 з’їзді дослідників природи України, відомий український вчений-природозахисник професор П.Тутковський сказав, що "хоча Асканія-Нова і є цінною пам’яткою природи, але з української природи вона має лише один степ." На жаль, цю істину, висловлену майже 100 років тому українським піонером охорони природи П. Тутковським, керівництво Асканії-Нова просто ігнорувало.

Окрім іншого систематичні та масові покоси у заповідниках порушують природні процеси, які ці природно-заповідні установи якраз і мають захищати.