Відверто про кредитування

Андрій Пишний, Голова Національного банку України

Кредитування після десятирічної стагнації зростає два роки поспіль, зокрема в стратегічних галузях та прифронтових регіонах. Чи достатньо цього, подивимось на питання в ретроспективі

Дискусії навколо розвитку кредитування тривають десятиліттями. Я не пам’ятаю часів, коли не висувались би вимоги і не вирішувалася дилема прискорення темпів кредитування. Однак кредитування ніколи не було простою вправою, навіть у мирні часи. Щоб воно працювало, має зійтися багато чинників: стан економіки та банківської системи, рівень довіри до банків, готовність бізнесу та населення брати кредити й інвестувати, вбачаючи в цьому сенс і перспективу. Це багатокомпонентна конструкція, яка дуже чутливо реагує на ризики. 

Упродовж останніх років кредитування в Україні пережило кілька сильних ударів – спочатку пандемію COVID-19, а згодом повномасштабну війну. Та навіть попри це банки не припиняли фінансувати економіку у найважчі моменти. На кінець четвертого року великої війни, темпи зростання кредитування вже наздоганяють показники, які були до повномасштабного вторгнення. І якщо в 2022 році опорою для нього була державна програма підтримки «Доступні кредити 5-7-9%», то після нею стала Стратегія з розвитку кредитування. 

Саме такий системний підхід – у комунікації з ринком та Урядом – відкрив можливості для зростання ринкового кредитування, повернув конкуренцію та певний апетит до кредитування як з боку банків, так і клієнтів. Це питання важливе. І я хочу бути в ньому максимально структурованим і конкретним. Будемо разом дивитися, як виглядає цей результат на практиці – у конкретних цифрах і фактах. Вони найкраще показують реальний стан кредитування сьогодні та його перспективи. 

 

Що відбувається з кредитуванням зараз

Кредити зростають два роки поспіль швидкими темпами – за минулий рік чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на третину. Востаннє ми бачили таку швидкість у 2021 році, або до повномасштабної війни. Після десятирічної стагнації в кредитуванні показник проникнення чистих бізнес-кредитів в економіку в 2024 році відновив зростання, а в 2025 – помітно зріс до 8,7% ВВП за чистими кредитами бізнесу.

Для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник містить значний обсяг непрацюючих активів та створює хибне враження. Наприклад, через списання державними банками в грудні 2025 року старих NPL система позбулася баласту, однак отримала ситуативне скорочення валового кредитного портфеля. Оцінюючи ситуацію комплексно, це неможливо трактувати як падіння кредитування.

Так, показник проникнення досі є нижчим, ніж у далекому 2014 році. Однак тоді його забезпечувала “кредитна бульбашкаˮ (зокрема за рахунок суттєвого інсайдерського кредитування), що з тріском луснула під час кризи 2014-2015 років та призвела до величезних втрат і тривалої стагнації в кредитуванні. Саме така оптика дає обʼєктивну картину і розуміння поточного стану, а головне – перспектив.

Банківська система нині не посилює шоки, як у минулу кризу, а підтримує економіку. Про це свідчать не лише відновлення та розвиток кредитування, а й нижчі значення Індексу фінансового стресу, відсутність масштабного виведення з ринку банків та нульові витрати держави на підтримку системних установ та скорочення частки NPL станом на 1 січня 2026 року до 14%, або до історичного мінімуму за понад 15 років. І з часом підтримка банків сприятиме відновленню довоєнних показників кредитного проникнення без надмірних ризиків.

Важливо, що кредитування зростає не лише в державних банках, а й в приватних з українським та іноземним капіталом. І позичальники – не лише державні компанії, а й приватні. Чисті гривневі кредити як приватним суб’єктам МСБ, так і великим приватним компаніям за рік зросли на третину. 

Рушієм кредитування є саме ринкові позики поза межами державної підтримки. Приріст кредитів в межах програми «5-7-9%» за рік становив лише 17 млрд грн, і забезпечив близько 12% внеску в загальний приріст гривневих чистих кредитів бізнесу.

Водночас частка ОВДП у чистих активах банків майже не змінилась порівняно з «довоєнним» рівнем, тож йдеться не про заміщення, а про звичайну диверсифікацію банками своїх портфелів у умовах високих ризиків та водночас активну участь у фінансуванні нагальних бюджетних потреб.

Умови за кредитами близькі до «мирних» і прийнятні. Ринкові ставки за новими гривневими кредитами бізнесу у грудні складали 15% річних, а іноземні банки пропонували навіть 13,5%. І банки, як свідчать опитування, налаштовані й далі пом’якшувати кредитні стандарти та нарощувати кредитування. 

Все це – відчутний результат системних кроків для приборкання інфляції (адже за високої інфляції дешевих кредитів не буває) та зміцнення кредитного потенціалу.

 

Графік проникнення кредитів до ВВП у 2014–2024 роках без урахування тимчасово окупованих території	Зміна чистих кредитів бізнесу за валютою, р/р

 

Як ми потрапили з точки А в точку Б

Такі результати не впали з неба, а є відображенням ефектів макрофінансової стабільності, реформування сектору в попередні роки та системної роботи з розвитку кредитування в умовах повномасштабної війни.

В перший рік повномасштабного вторгнення кредитування майже зупинилося. З одного боку, через відсутність попиту на кредити в умовах невизначеності, пригнічених споживчих настроїв та ділової активності.  З іншого – банки мали сконцентруватися на роботі із чинними клієнтами, підтримці їх потреб в умовах економічної кризи наданням кредитних канікул та реструктуризаціями, а також підтримці безперервності своїх сервісів. Як наслідок, кредитування бізнесу в 2022 році здійснювалося майже виключно через державні програми підтримки, а населення – взагалі зупинилося. 

2023 рік запам’ятався чіткими ознаками адаптації бізнесу і населення до складних умов війни та поступовим відновленням кредитування. Але це відновлення на початку було хаотичним і неоднорідним. Ми мали чітко вибудувати пріоритети з огляду на потребу зміцнення обороноздатності як головну мету. І в умовах обмежених ресурсів держави подбати про адресність та доцільність підтримки за рахунок платників податків. Тож в 2024 році Національний банк спільно з Урядом розробив Стратегію з розвитку кредитування. 

Наша стратегія мала на меті вказати позитивним трендам в кредитуванні правильний вектор, сфокусувати кредитну підтримку на пріоритетних галузях економіки на період воєнного стану та закласти передумови для стійкого розвитку кредитування на довгострокову перспективу.

За півтора роки ця стратегія довела свою ефективність. Ми реалізували перший блок передбачених заходів для сфер енергетики та ОПК – послабили низку вимог до банків щодо оцінки застави та платоспроможності позичальників, щоб їм було простіше приймати кредитні рішення. І маємо відчутні результати як загалом (про які зазначено вище), так і в пріоритетних галузях та сферах.

Державна підтримка стала таргетованішою, тож із середини 2024 року темпи кредитування в прифронтових регіонах зрівнялися з іншими областями. Тривалий час банки уникали цих регіонів через втрати понад третини портфеля лише в 2022 році. Ситуація змінилася, адже для мінімізації ризиків активно використовуються державні гарантії та інші інструменти підтримки.

Якщо аналізувати кредитування за регіональною приналежністю не за місцем видачі кредиту (часто це Київ через специфіку обліку банками або прийняття рішення на рівні центрального офісу), а за обсягами активів та виручки компаній за регіонами за місцем реєстрації, то обсяг кредитів в цих регіонах пропорційний розміру їх економіки. Загалом співвідношення кредитів до активів у Миколаївській, Одеській та Херсонській областях на найвищих рівнях після Києва і Київської області.

Зростає кредитування ОПК. В межах схваленої Урядом в листопаді 2024 року нової програми підтримки для підприємствам ВПК надано кредитів виробникам на суму майже 6 млрд грн. Загалом за рік портфель чистих гривневих кредитів машинобудуванню зріс утричі. Значну частину цього приросту забезпечили позики держпідприємствам, пов’язані з фінансуванням потреб оборони.

Відновлюється консоціумне кредитування: 26 грудня шість банків державної і приватної власності об’єдналися  в межах банківського консорціуму для підтримки обороноздатності країни, підписавши найбільшу в історії фінансового ринку України кредитну консорціумну угоду на суму 21,5 млрд грн для фінансування одного з підприємств ОПК. Такі приклади говорять про готовність банків брати участь у масштабних проєктах та розподіляти ризики, тож ми сподіваємося на їхню дедалі більшу активність, бачимо перспективу розвитку цього інструменту фінансування і напрацьовуємо відповідні регуляторні паттерни.

Триває кредитування енергетики. За період з 01 червня 2024 до 01 лютого 2026 року в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури банки забезпечили фінансування проєктів з відновлення енергетики бізнесу та населення на 36,6 млрд грн. Зокрема йдеться про проєкти бізнесу на розбудову генерації потужністю 1,373 ГВт, зі зберігання енергії та генерації тепла – на 556 МВт.

 

Постійний рух

Розуміючи, що економіка у міру відновлення потребує ще більшого підживлення кредитними ресурсами, Національний банк постійно працює над стимулами, які дадуть наступний поштовх для кредитування.

Минулого тижня ми ухвалили пакет регуляторних змін, що спрямований на зменшення кредитного ризику та зниження тиску на капітал банків і, зокрема, передбачає:

• перегляд значень коефіцієнтів імовірності дефолту боржників та параметрів моделей для оцінки їх фінансового стану з урахуванням результатів оцінки стійкості 2025 року та актуальної статистики, що сприятиме збільшенню лімітів кредитування бізнесу та іпотеки;
• підвищення граничного розміру сукупного боргу за активами для здійснення оцінки кредитного ризику на груповій основі з метою розширення можливості банків застосовувати стандартизовані рішення,  зменшення операційного навантаження та концентрацію зусиль на більш значущих проєктах;
• встановлення особливостей оцінки кредитного ризику для фінансових компаній з урахуванням специфіки їх діяльності, що збільшує потенціал для їх фінансування;
• включення до переліку прийнятного забезпечення аграрних нот та гарантій Національної установи розвитку, що розширить доступ суб’єктів мікро-, малого та середнього бізнесу, включаючи аграріїв, до кредитних ресурсів;
• підвищення коефіцієнтів ліквідності забезпечення для майна, переданого банками у фінансовий лізинг, що стимулюватиме збільшення обсягу таких операцій.

Надалі ми плануємо дати банкам чіткіші орієнтири для розвитку проєктного фінансування, зокрема для виваженої оцінки довгострокових перспектив та ризиків. 

Наступний крок – оновлення Стратегії з розвитку кредитування. Питання незабаром буде розглянуто Радою з фінансової стабільності. 

Збереження фінансової стабільності та здорове органічне зростання кредитування, що ми вже бачимо, – міцний фундамент для подальшої кредитної експансії. Така експансія цілком можлива вже у поточному 2026 році за умови якщо безпекова ситуація цьому сприятиме.