Банк з нуля: чому іноземний інвестор вирішив зайти на банківський ринок України?
Ольга Білай, директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Фонд гарантування вкладів створив "Перехідний банк "ЮТЕ БАНК" на базі неплатоспроможного "РВС БАНКУ" та продав естонській Iute Group AS. Плюси для вкладників і кредиторів – очевидні: фізособи (зокрема, й ФОП) отримують або відшкодування, або стають клієнтами нового банку, розрахунок з кредиторами значно пришвидшиться. Але для чого це потрібно іноземному інвестору? В чому сенс і вигода для інвесторів і банків долучатися до виведення неплатоспроможних банків з ринку?
Після визнання банку неплатоспроможним Фонд вводить тимчасову адміністрацію, оцінює активи та оголошує конкурс на пошук інвестора чи приймаючий банк, яким фактично пропонує три можливості:
- створення перехідного банку (Фонд реєструє новий банк, передає в цей банк обрані активи та пропорційно зобов’язання, передає новому власнику);
- передача активів і зобов’язань приймаючому банку (банк обирає активи та зобов’язання перед вкладниками та кредиторами на тотожну суму);
- продаж банку в цілому (інвестор отримує готовий бізнес із клієнтами та мережею).
Вихід на ринок через bridge bank
Інструмент перехідного банку надає інвестору низку переваг порівняно з купівлею банку на ринку. Передусім Фонд створює повністю новий банк (нова юридична особа з новою банківською ліцензією), що зменшує ризики виникнення неочікуваних претензій до банку після придбання його новим власником за раніше укладеними договорами.
Інвестор самостійно обирає активи, що передаються до перехідного банку, тобто він на власний розсуд може очистити баланс від "поганих" активів. У випадку "Перехідного банку "ЮТЕ БАНК" ми передали усі гарантовані зобов'язання за вкладами фізосіб (включно з ФОП) на 199,2 млн грн. Відповідно на цю ж суму відчужили низку активів, серед яких були й нематеріальні (програмне забезпечення, ліцензії та патенти тощо), що необхідні для швидкого початку діяльності нового банку. Активи неплатоспроможного банку оцінюються незалежним оцінювачем і передаються Фондом у перехідний банк за справедливою вартістю.
Важливий момент у нашій державі – купівля перехідного банку мінімізує репутаційні ризики для нового власника, відсутній негативний шлейф для ділової репутації банку через неплатоспроможність у минулому. До всього – діюче законодавство містить норми, що захищають інвестора перехідного банку від скасування угоди та претензій від третіх осіб.
Ключовий аргумент – кошти покупця інвестуються у капітал власного банку, а не витрачаються придбання акцій у попередніх акціонерів.
Розширення бізнесу через зобов’язання
Одним із передбачених законом способів виведення неплатоспроможного банку з ринку є так звані операції Purchase and Assumption (P&A) – дослівно "покупка і прийняття". Суть проста: приймаючий банк перебирає на себе активи збанкрутілого та на відповідну суму бере на себе зобов’язання (вклади, кредиторські заборгованості тощо). Також є можливість передати всі права та зобов’язання за господарськими договорами (оренда приміщень, охорона тощо). При цьому за законом згода позичальників і кредиторів для їх переведення у новий банк не вимагається, що дуже важливо для швидкого врегулювання неплатоспроможності.
Головна перевага цього інструменту – швидкість. Врегулювання відбувається буквально за вихідні. "Здорова" частина бізнесу миттєво переходить до працюючого банку. Це критично важливо, адже під час тривалої ліквідації кредитні портфелі стрімко знецінюються, і втрати для кредиторів лише зростають.
Активи для передачі банку учасники конкурсу обирають самі, пропонуючи ціну, яка має бути вигіднішою, ніж їх продаж у ліквідації. Усі пропозиції розглядаються, порівнюються та обирається найменш витратний варіант для Фонду й кредиторів.
Зобов’язання виплати гарантованих вкладів має найвищий пріоритет і передається у повному обсязі. Якщо ж вартість активів вища за суму гарантованого відшкодування – разом із ними можуть передаватися й наступні черги зобов’язань перед кредиторами. Як у випадку минулорічного врегулювання "Комінвестбанку". Тоді приймаючому "АСВІО БАНК" було передано зобов’язання на 303,7 млн грн – як перед вкладниками-фізособами, так і перед кредиторами (бізнесом). Натомість на відповідну суму банк обрав частину кредитного портфелю, цінні папери, відділення з основними засобами тощо. У результаті виграли всі. Якщо вкладники за будь-якого сценарію отримують гарантоване відшкодування, то зазвичай кредитори-підприємці за діючим законодавством відправляються у чергу. Проте в цьому випадку одні стали клієнтами нового банку, інші буквально за пів року отримали свої кошти завдяки ефективному управлінню активами, яке здійснює Фонд. Банк при цьому зміг наростити клієнтську базу. Але важливо зазначити, що для реалізації таких вдалих угод є дві важливі передумови – наявність у неплатоспроможному банку якісних активів і зацікавленість приймаючих банків та потенційних інвесторів.
P&A – поширена світова практика. У США це основний інструмент врегулювання, який застосовує Федеральна корпорація страхування депозитів. У країнах ЄС аналогічний механізм також досить розповсюджений і має назву "sale of business". На рахунку Фонду гарантування вкладів вже шість кейсів P&A, а загалом 12 успішних прикладів врегулювання.
Врегулювання банку завжди краще суто ліквідації банку. Фонд гарантування вкладів зацікавлений у тому, щоб таких угод в Україні ставало більше. Але й банкам та інвесторам є за що позмагатися.
Інтерес іноземних інвесторів до українського банківського ринку – це не співчуття і не аванс. Це результат зрозумілої та ефективної системи гарантування вкладів і практичних інструментів врегулювання, які пропонує Фонд. Саме вони дозволяють одночасно захищати вкладників, пришвидшувати розрахунки з кредиторами та відкривати можливості для розвитку банківського бізнесу. Україна вже довела, що здатна діяти за європейськими правилами – і ринок це бачить.