Олена Жукова, аудитор, адвокат, керівний партнер "Сайвена Груп"

 

Закінчилася перша КІК-звітна компанія (КІК - контрольована іноземна компанія). Час підвести підсумки. Тим більш, що ми (наша фірма) дуже  багато працювали з КІК-звітами, дуже добре  знаємо все це "зсередини" (бо весь цей час витягували з тієї чи іншої халепи, куди викидувало КІКі законодавство та провозастосування). І кожної миті треба було бути готовими до неочікуваних нових викликів, нових штучно зроблених чиновниками-непрофесіоналами проблем, які треба було миттєво та ефективно вирішувати…

Отже. Такого скупчення помилок та непрофесіоналізму держави я ще не бачила. Щоб усе одразу та в одну купку. Як пазли, коли загальна (жахлива) картинка збирається з окремих шматочків, який також має бути з чіткими формами/краєчками – саме такими щоб кожен окремий шматочок також був "досконало-непрофесійним". До речі, велика шана колегам-консультантам, які все це "розрулювали" та якось "розрулили".

Розглянемо "помилки держави", що були у цьому "проекті КІК".

Помилка перша. ВРУ. Це основна проблема – дуже низка (до абсурду) якість закону. Я про це писала неодноразово. Повторювати приклади, що вже проговорювала – немає сенсу. Але надам ще один, новий. Бо "на картинках" все наочніше і зрозуміліше (саме тому, вірогідно, так популярен ТІк-Ток… а може й не тому). Назвемо цю картинку "найкумеднійший штраф".

Картинка перша - "найкумеднійший штраф".

Отже. Є такий пункт 120.7 ПКУ, в якому передбачений штраф за:

"Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній ".

Розглянемо один з видів інформації цих підпунктів "г" - "з". А саме – підпункт !з":

з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;

Як відомо, у юридичній нормі є диспозиція та санкція. Диспозиція цієї норми : "невідображення у звіті про КІК кількості працівників КІК".

Яка санкція? Дамо повну цитату:

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Тобто (якщо кратко): 3% суми доходу КІК (або 25% прибутку КІК), не відображених у звіті про КІК. Ну і яке відношення це має до невідображення кількості працівників? Як розрахувати "невідображену суму працівників"? Що взагалі таке – ця "сума працівників"? Якщо вона якимось чином кореспондує з "доходом КІК" - то в яких одиницях будемо сплачувати штраф?

Я не думаю, що законодавець планував "відкусити" 3% від кожного працівника КІК…Але що тоді він мав на увазі? Або -взагалі нічого не мав? Просто – не думав? (І тоді, якщо ми порівнюємо 2 можливих варіанта: 1. законодавець не думав взагалі, 2.  Законодавець думав і планував "відкусити по 3% від кожного працівника" . Тоді, може,  другий варіант – краще? Тому що – що може бути гіршим того, що законодавець не думає взагалі?)

Таким чином, у даному випадку ми маємо норму, яка не може бути виконана навить теоретично. Так чому вона є в законі?

Помилка друга. Мінфін. Ця проблема – низька якість підзаконних актів. У нашому випадку – Наказ Міністерства Фінансів України від 25.08.2022  №  254" Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств".

Розроблена Мінфіном форма КІК-звіту – дуже низької якості. Вона заплутана, нелогічна, невиправдано складна. Та в додаток, не стикується з іншими нормативними актами МінФіну (наприклад, з Наказом Міністерства Фінансів України від 02.10.2015  № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи").

Безумовно, деякі "проколи" форми КІК-звіту можна пояснити неякісністю закону (статті 39-2 ПКУ). Наприклад, для чого в КІК-звіті є рядок 23 " Прибуток від операційної діяльності (грн)"? Цей операційний прибуток жодним чином не впливає на будь-який показник, не бере участь в будь-якому розрахунку. Він – зайвий. Але він прописаний в ПКУ (тому, схоже у Мінфіну не було вибору – зайвий/не зайвий – він мав потрапити до форми звіту).

Теж саме про рядки 31-33 ("навколоТЦУшний" перелік операцій по взаємовідносинам з низкоподатковими контрагентами, "ризиковими" ОПФ та повязаними особами). Немає жодного сенсу  у такому переліку,- якщо взагалі не враховується цифровий ТЦУ-критерій (10 млн грн), в самому "переліку" немає жодної суми/цифри, та й взагалі незрозуміло що таке "перелік операцій". Якщо, наприклад, КІК на Кіпрі 10 разів за рік заправляла картрідж – це 10 операцій, які треба прописувати окремо? Чи ці заправки можливо об’єднати з придбанням канцтоварів – та записати одним рядком? Чи (зовсім крамольна думка)- може взагалі не відображати "придбання канцтоварів" у такому серйозному звіті, як звіт про КІК?

Але це – помилки МінФіну, які обумовлені законом. А що зробив сам Мінфін? Нажаль, робота Мінфіну (форма звіту та інструкція з заповнення)– також дуже неякісна. Для ілюстрації – знов дамо картинку.

Картинка 2 – "Непронумерований" рядок.

Давайте подивимось на рядок Звіту № 29 "Суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб (грн)".  Звідки взявся цей рядок – зрозуміло : у статті 39-2 є спеціальна норма з (нібито) пільговим оподаткуванням "наскрізних дивідендів" від українських "дочок".

Але дивимось на рядок, що розташований безпосередньо нижче ("Перелік підконтрольних юридичних осіб"). Він не пронумерований взагалі. І (теоретично) може відноситися до 29 рядку, а теоретично – може й не відноситися до нього. Якщо відноситься – то туди треба заносити лише дані ланцюга підконтрольних українських  юридичних осіб . Якщо не відноситься – необхідно (фактично) прописувати всю структуру холдінгу. Це принципово різні речі! До того ж, при одному з цих тлумачень – у контролера КІК може виникнути штраф (якщо податківці "по іншому" подивляться саме на факт "непронумерованості" рядку). Але підказувати податківцям не будемо…

Помилка третя. Податкова. Ця проблема – низька якість розяснювальної роботи податківців. Знову ж таки – велику частину цієї проблеми – можна пояснити низкою якістю саме закону. Так, податківці протягом "періоду звітування" кілька разів змінювали думку на те що ж таке "належним чином завірена" звітність. Чому змінювали? Тому що в законі написано ось це "належним чином" - але не вказано що це таке. Втім, виконувати – треба (це ж закон)… Тому варіанти як це "належним чином" кожен видумував собі сам. У тому числі, видумувала й податкова… А оскільки кожен з цих варіантів був нелогічним – ця "думка податкової" постійно змінювалася… (Наприклад, з початку досить серйозно обговорювався варіант апостилювання. Хвала Зевсу та всім Олімпійським богам, що від цієї думки швидко відмовилися…).

Але проблема – не тільки в якості закону. Податківці також "накуролесили" (повністю самостійно).

Картинка третя "Сердце красавицы склонно к измене и к перемене"(с)

Довгий час податкова надавала індивідуальні податкові консультації (наприклад, ІПК №1060/ІПК/99-00-21-02-03-06 від 28.04.2023) про те, що якщо КІК "пільгується" то й заповнювати рядки 31-33 звіту не потрібно. Це було логічно: якщо є пільга – не розраховується "скоригований" прибуток, не розраховуються ТЦУ-коригування, та немає жодної логіки у заповненні "навколо-ТЦУшних" рядків 31-33.

Але 15.04.24 податкова різко змінила свій погляд на це. Та інформаційним листом від 15.04- повідомила контролерів КІК, що заповнювати ці рядки все ж треба. Чому цей лист ввів всю КІК-спільноту у ступор? А тому, що на цей момент більшість КІК-звітів вже було подано. І ця "зміна думки" податківців призвела до того, що ці всі звіти – виявились "невірно складеними". При чому якимось чарівним способом всі ці звіти раптом "підпали під штраф" (той самий абсурдний штраф по пункту 120.7 ПКУ, про що я писала раніше). І для всіх контролерів засвітила реальна перспектива – походу до суду з позовом проти податківців для оскарження цього "раптового та безглуздого" штрафу… Ну, або подавати новий КІК-звіт (уточнений).

Помилка четверта. Податково-айтішна. Ця проблема – низька якість роботи податківців-айтішників.

Безумовно, частину "провини" податківців-айтішників можна пояснити низкою якістю КІК-закону та підзаконних актів. Це виражалося, наприклад, у такому дуже ексклюзивному випадку, коли "інструкція по заповненню декларації з ПДФО" (та додатку КІК) – не співпадала з тим, що було в Кабінеті платника податків. Так, так – в Кабінеті була одна форма звітності, в наказі Мінфіну – інша. Дуже нестандартна (та оригінальна) ситуація.

Але, були "ляпи" які айтішники зробили самостійно… Я не знаю, що там відбувалося коли податкові айтішники "підкручували гайки" у своїх програмках та кодах – але КІК-звіти масово не приймалися… Ми попереджували своїх клієнтів про можливість затримки/складності при здаванні КІК-звітів….Але такої маси відмов від прийняття звітів –ніхто  не очікував. В деякі дні КІК-консультанти сиділи до півночі та пізніше, намагаючись вручну "впихнути звіт" та отримати таку бажану "квитанцію №2"..

Картинка четверта: "Як впихнуть невпихуємое" (С)

24 квітня. Одразу у десяти клієнтів "Звіт не прийнято". Діалоги того дня:

-не приймає!

- спробуйте "зжати" фінзвітність до 2 МБ, в них система не приймає великий обсяг. Якщо не допоможе – дробите її на 10-15-20 частин, надсилайте окремими файлами. Якщо не допоможе – частину файлів надсилайте звичайним листуванням.

-не приймає!

-спочатку збережіть звіт про КІК, підпишіть, а тільки потім-  відправляйте.

-не приймає!!

-перевірте назву файлу фінзвітності. Виправить. Система не приймає якщо є якісь службові цифри. Тільки літери та цифри.

-не приймає!

- не треба копіювати звіти у разі отримання помилки - заповнить все спочатку "з чистого аркушу".

-не приймає!!

-спробуйте зателефонувати на гарячу лінію ДПСУ – вони підкажуть Вашу помилку.

-не приймає!!

-спробуйте подати після 24-00. Буде менше навантаження на систему, може прийме.

-не приймає!

- проспівайте мантру Ганеші 108 разів. Ганеша усуває усі перешкоди…

Помилка п’ята. Депутатсько-політична. Відміна штрафів після закінчення КІК-звітної компанії.

Подія "після дати балансу". Вже після того, як усі (хто хотів) з великими труднощами (та нецензурними висловлюваннями) – але ж подали ту КІК-звітність. А саме – 9 травня. Пройшла новина: КІК-штрафи відміняють…Треба казати, що саме величезний розмір КІК-штрафів був найсильнішим мотиватором для контролерів КІК. "Встигнути до 1 травня!! Всупереч усьому – неякісному закону, складнощям форми КІК-звіту, мінливостям розяснень податкової, труднощам по "впихуванню" КІК-звітів, - треба було встигнути! Тому що штраф- немаленький!". І ось, здали, видохнули… І тут Рада приймає закон, яким скасовує (на період воєнного стану + півроку) страшні штрафи по КІК (той самий пункт 120.7 ПКУ).

Два питання. Точніше – три.

1. Чому ці штрафи не було скасовано раніше? Всім було зрозуміло, що вони абсурдні, неадекватні та безглузді. Для чого було підвергати жорстокому стресу усю КІК-спільноту? Чи знають наші чиновники, що саме за результатами цієї КІК-компанії деяка частина контролерів КІК вирішила просто змінити податкове резидентство (з українського на резидентство інших країн)?
2. Чому сам закон (законопроект 10168-2) знову виписаний дуже погано? Ми навіть не знаємо – чи дійсно податківці не будуть штрафувати за ці звіти, які подавалися під час воєнного стану? Або, можливо, це "відтермінування" - та після війни "прийдуть та оштрафують"? Закон (традиційно?) виписаний так, що можливе різне тлумачення. Знов – нечіткість та "розставлення капканів" для платників податків. Для чого це? Якщо депутати не вміють писати закони – то може щось не так з нашою Радою?
3. Чому цей закон – досі не оприлюднений? КІК-консультанти – відслідковували зміни по "порівняльної таблиці", "пересічні громадяни" - за постами в ФБ деяких парламентарів.  Чому немає тексту? В нас вже бувало, коли між "голосуванням в залі" та "оприлюдненням у ЗМІ" в закон пролазила якась "єресь". Чи не буде так знов?

 

Ну і останне… Картинка шоста. ДПСУ оприлюднила деякі цифри щодо компанії по поданню КІК-звітності. Точної цифри – скільки існує КІКів – не знає ніхто. Але по деяким окремим джерелам інформації (наприклад, Польща надавала цифру з зареєстрованих українцями польських підприємств) – можна цю цифру орієнтовно назвати. Хай, з великою похибкою…І схоже, що відзвітувалася досить невелика частина КІКів (менш ніж половина). Інші, схоже, не довіряють державі… Що не новина, в принципі.

Також, ДПСУ назвала цифру "отриманих в результаті КІК-звітування" податків. Це 1,776 млн грн. Але…хай вас не вводить в оману ця цифра. Це зовсім не додаткові надходження до бюджету. Це – податки з розподіленого прибутку КІК, що сплачені (або мають бути сплачені) за 2 роки.  За ставкою 9%+1,5%. Втім, якщо б не було взагалі КІК-законодавства – то власники компаній (які б не звалися контролерами КІК) – сплатили б точно таку суму податків, за ставками 9%+1,5%, - з отриманих "іноземних дивідендів". Тобто, вся різниця – в якому рядку Декларації з ПДФО буде відображена сума податку. Сама сума податку – однакова (незалежно від того, чи були ці "дивіденди від КІК", чи просто "іноземні дивіденди").

Так чи варто було городити город?