(Подается на языке оригинала)

За рішенням Ради Національної безпеки та оборони з 1 січня 2018 року на кордонах України має запрацювати автоматизована система фіксації біометричних даних для громадян Російської Федерації та ще 70 країн Азії й Близького Сходу, визначених переліком Міністерства закордонних справ, а також осіб без громадянства.

Обладнання та програмне забезпечення для реалізації цього проекту поставлене своєчасно і в повному обсязі. Тож для того, щоб новітня система фіксації біометричних даних вчасно запрацювала, на східних кордонах держави — на ділянці відповідальності східного регіонального управління ДПСУ на кордоні з Російською Федерацією (прикордонний пункт Україна–Росія під Харковом та аеропорт Харкова) — 27 грудня було проведено випробування роботи системи.

Як зазначають у Державній прикордонній службі України, система фіксації біометричних даних має посилити безпеку перетинання кордону, запобігти в’їзду в країну небажаних елементів, удосконалити та прискорити прикордонний контроль. Інформація з цієї системи передаватиметься до Національної системи верифікації та ідентифікації громадян України, іноземних держав та осіб без громадянства, що й слугуватиме посиленню безпекового чинника.

Під час проходження паспортного контролю інспектори Держприкордонслужби здійснюватимуть перевірку документів, у тому числі й за базами Інтерполу, а отримана за допомогою спеціальних пристроїв (сканерів) інформація (відбитки пальців) надходитиме до підсистеми обробки біометричних даних і — через інтегровану міжвідомчу автоматизовану систему обміну інформацією "Аркан" — до Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби.

Впроваджуючи систему фіксації біометричних даних при в’їзді до України громадян із тих держав, які віднесено до категорії ризику, наша держава демонструє незмінність свого європейського курсу й прагнення поліпшити туристичний імідж, адже для громадян європейських та інших країн, які не входять до переліку МЗС, ця система дасть змогу уникати ускладнення прикордонних формальностей.

Громадяни ж із країн, що належать до згаданого переліку, здаватимуть відбитки п’яти пальців руки. Стосовно громадян решти країн необхідність фіксації біометричних даних визначатиметься за результатами аналізу та оцінки ризиків.

При повторному перетині кордону здійснюватиметься ідентифікація особи, тож інспектор бачитиме, чи здавала людина свої біометричні дані. Отримані дані перевірятимуться, і в разі виявлення розбіжностей особу буде направлено на додатковий контроль для з’ясування обставин.

Водночас із цих правил, втім, як і з усіх інших, існують винятки. Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено категорії осіб, які звільняються від процедури обов’язкової фіксації біометричних даних під час перетину кордону. Це, насамперед, глави держав і урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, особи, які не досягли 18-річного віку, круїзні туристи, члени екіпажів транспортних засобів, дипломатичний персонал, посадові особи міжнародних організацій.

Випробування новітньої системи фіксації біометричних даних на східних рубежах відбулося успішно, засвідчивши готовність прикордонного відомства до її практичного застосування.

З 1 січня 2018 року система запрацює у столичних міжнародних аеропортах та в пунктах пропуску українсько-російської ділянки державного кордону.

Зокрема, понад 400 автоматизованих робочих місць буде доукомплектовано сканерами відбитків пальців, буде розгорнуто понад 320 нових робочих місць на першій і другій лініях контролю і ще 420 — в залізничних пунктах пропуску. Для забезпечення обробки біометричних даних обладнання відомчої автоматизованої системи прикордонного контролю зазнає модернізації.